1. Словник української мови Грінченка

згонини

Згонини, зго́нин

ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згонини — зго́нини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. згонини — -нин, мн. Залишки від первинної очистки зерна віянням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згонини — ЗГО́НИНИ, нин, мн. Залишки від первинної очистки зерна віянням. І разу не підгребла вона [Мотря] сама за собою згонини коло машини… (Григ., Вибр., 1959, 352). Словник української мови в 11 томах