згон

Згон, -ну

м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згон — ЗГОН див. згін. Словник української мови у 20 томах
  2. згон — Сконання, смерть; загін Словник застарілих та маловживаних слів