згрізнутися

Згрізну́тися, -ну́ся, -не́шся

гл. Строго прикрикнуть, погрозить. О. 1861. X. 39. Згрізнувсь пан на Лирика, тупнувши ногою: «А ти, каже, плут, п'яниця! я въ тебе слугою?» ЗОЮР. II. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згрізнутися — ЗГРІЗНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Гримнути. Згрізнувсь пан на Кирика, тупнувши ногою: – А ти, – каже, – плут [шахрай], п'яниця! (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах