згрізна
Згрізна
нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згрізна — згрі́зна прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- згрізна — присл., діал. Грізно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згрізна — ЗГРІ́ЗНА, присл., діал. Грізно. Звивалася [Мартоха] коло господарства, даючи лад і в хаті, і на дворі та гукаючи на діти згрізна, по-господарськи (Л. Укр., III, 1952, 638); Захвилювався майдан, загомоніли турбаївці, згрізна обступивши своїх кривдників (Гончар, Таврія, 1952, 194). Словник української мови в 11 томах