згрізна
ЗГРІ́ЗНА, присл., діал. Грізно.
Звивалася [Мартоха] коло господарства, даючи лад і в хаті, і на дворі та гукаючи на діти згрізна, по-господарськи (Л. Укр., III, 1952, 638);
Захвилювався майдан, загомоніли турбаївці, згрізна обступивши своїх кривдників (Гончар, Таврія, 1952, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me