згустити
Згусти́ти, -щу́, -сти́ш
гл. Сгустить. Як сир згустив, упорав, приспособив. К. Іов. 22.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згустити — згусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- згустити — див. згущувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згустити — згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. (Канцлер:) Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М. Фразеологічний словник української мови
- згустити — Згусти́ти, згущу́, -сти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- згустити — ЗГУСТИ́ТИ див. згу́щувати. Словник української мови в 11 томах