1. Словник української мови Грінченка

здихатися

Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся)

гл.

1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Г. Барв. 397. Не здишусь — так набігався.

2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Рк. Левиц. Не здихався біди. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здихатися — зди́хатися 1 дієслово доконаного виду позбутися чого-небудь зди́хатися 2 дієслово доконаного виду віддихатися діал. Орфографічний словник української мови
  2. здихатися — I див. здихуватися. II здихаюся, здихаєшся і здишуся, здишешся, недок., діал., перев. з часткою не. Віддихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здихатися — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови
  4. здихатися — ЗДИ́ХАТИСЯ¹ див. зди́хуватися. ЗДИ́ХАТИСЯ², зди́хаюся, зди́хаєшся і зди́шуся, зди́шешся, док., діал., перев. з часткою не. Віддихатися. — Не говоріть згрізна до мене. Бачте, у мене й сльоза з очей покотилась… не здишусь (Барв., Опов., 1902, 344). Словник української мови в 11 томах