здобіль
Здо́біль
нар. Въ изобиліи. І корсеток здобіль, і плахот, і спідниць... Всього в мене здобіль. Скриня як налита. Г. Барв. 227.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здобіль — здо́біль прислівник багато незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- здобіль — див. багато Словник синонімів Вусика
- здобіль — присл., діал. Багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здобіль — ЗДО́БІЛЬ, присл., діал. Багато. І корсеток здобіль є, і плахот [плахт], і спідниць (Барв., Опов.., 1902, 227). Словник української мови в 11 томах