здобіль

Здо́біль

нар. Въ изобиліи. І корсеток здобіль, і плахот, і спідниць... Всього в мене здобіль. Скриня як налита. Г. Барв. 227.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобіль — здо́біль прислівник багато незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. здобіль — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. здобіль — присл., діал. Багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здобіль — ЗДО́БІЛЬ, присл., діал. Багато. І корсеток здобіль є, і плахот [плахт], і спідниць (Барв., Опов.., 1902, 227). Словник української мови в 11 томах