здобіль
ЗДО́БІЛЬ, присл., діал. Багато.
І корсеток здобіль є, і плахот [плахт], і спідниць (Барв., Опов.., 1902, 227).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здобіль — здо́біль прислівник багато незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- здобіль — див. багато Словник синонімів Вусика
- здобіль — присл., діал. Багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здобіль — Здо́біль нар. Въ изобиліи. І корсеток здобіль, і плахот, і спідниць... Всього в мене здобіль. Скриня як налита. Г. Барв. 227. Словник української мови Грінченка