1. Словник української мови Грінченка

зеленіти

Зелені́ти, -ні́ю, -єш

гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленіти — зелені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зеленіти — -ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Набувати зеленого кольору, ставати зеленим. || Покриватися зеленню, рослинністю. 2》 тільки 3 ос. Вирізнятися зеленим кольором з-поміж чого-небудь, на чомусь. || безос. || Бути зеленим, у зелені. 3》 розм. Ставати блідим од недуги, страху, злості тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зеленіти — БЛІ́ДНУТИ (про обличчя — втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИ підсил., СІРІ́ТИ підсил., ПОЛОТНІ́ТИ підсил., ЗЕЛЕНІ́ТИ підсил. розм. — Д... Словник синонімів української мови
  4. зеленіти — Зелені́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зеленіти — ЗЕЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Набувати зеленого кольору, ставати зеленим. Посходила тая рута, В гаї зеленіє (Шевч., II, 1953, 155); Трава надворі вже потроху зеленіє (Тют. Словник української мови в 11 томах