зеленіти
зелені́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 тільки 3 ос. Набувати зеленого кольору, ставати зеленим.
|| Покриватися зеленню, рослинністю.
2》 тільки 3 ос. Вирізнятися зеленим кольором з-поміж чого-небудь, на чомусь.
|| безос.
|| Бути зеленим, у зелені.
3》 розм. Ставати блідим од недуги, страху, злості тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зеленіти — зелені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зеленіти — БЛІ́ДНУТИ (про обличчя — втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИ підсил., СІРІ́ТИ підсил., ПОЛОТНІ́ТИ підсил., ЗЕЛЕНІ́ТИ підсил. розм. — Д... Словник синонімів української мови
- зеленіти — Зелені́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зеленіти — ЗЕЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Набувати зеленого кольору, ставати зеленим. Посходила тая рута, В гаї зеленіє (Шевч., II, 1953, 155); Трава надворі вже потроху зеленіє (Тют. Словник української мови в 11 томах
- зеленіти — Зелені́ти, -ні́ю, -єш гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244. Словник української мови Грінченка