1. Словник української мови Грінченка

зиркнути

Зиркнути, -ну, -неш

гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зиркнути — зи́ркнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зиркнути — [зиркнутие] -ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. зиркнути — -ну, -неш, док. Однокр. до зиркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зиркнути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
  5. зиркнути — ЗИ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до зи́ркати. Мати зиркнула на неї раз і вдруге — скривилась, в очах блиснув гострий біль (Вас., II, 1959, 214); Першою, як завжди, прокинулась Лара. Розплющивши очі, вона зиркнула на будильник (Шовк. Словник української мови в 11 томах