зиркнути
ЗИ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до зи́ркати.
Мати зиркнула на неї раз і вдруге — скривилась, в очах блиснув гострий біль (Вас., II, 1959, 214);
Першою, як завжди, прокинулась Лара. Розплющивши очі, вона зиркнула на будильник (Шовк., Інженери, 1956, 37);
Шофер зиркнув на неї бистрим поглядом і чомусь зітхнув (Жур., Вечір.., 1958, 272);
Появився той самий офіцер, що грався з вівчаркою біля річки, і, прищуливши од сонця очі, зиркнув по натовпу (Тют., Вир, 1964, 407).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зиркнути — зи́ркнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зиркнути — [зиркнутие] -ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- зиркнути — -ну, -неш, док. Однокр. до зиркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зиркнути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
- зиркнути — Зиркнути, -ну, -неш гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у. Словник української мови Грінченка