1. Словник української мови Грінченка

зично

Зи́чно

нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зично — зи́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зично — Присл. до зичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зично — ЗИ́ЧНО. Присл. до зи́чний. — Тепер скажіте, християни, Хто отруїв його!.. — Пані! Пані! — Громада зично загула (Шевч., II, 1963, 248); Нам треба голосу Тараса. Зично щоб прозвучать про наш могутній день (Тич. Словник української мови в 11 томах