1. Словник української мови Грінченка

злиденник

Злиде́нник, -ка

м. = злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злиденник — злиде́нник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. злиденник — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. злиденник — -а, ч., діал. Злидар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злиденник — Злиде́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. злиденник — ЗЛИДЕ́ННИК, а, ч., діал. Злидар. Василина швидко починає зачісуватись, умивається над цебром і сама не знає, що зготувати на снідання. Як уже в’їлися в самі печінки оці злиденників вжитки (Стельмах, І, 1962, 588). Словник української мови в 11 томах