злоріка

Злоріка, -ки

гл. Злословящій. К. ПС. 50. Блажен... хто стежку грішників минає, серед злоріків не сідає. К. Псал. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злоріка — злорі́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. злоріка — Лихослов, лайливець. Словник синонімів Караванського
  3. злоріка — див. злий Словник синонімів Вусика
  4. злоріка — -и, ж. Те саме, що злорадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. злоріка — ЗЛОРІ́КА, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто говорить зле, погане про інших, злословить про кого-, що-небудь. – Нещастя станеться сю ніч, пом'янете мене. Словник української мови у 20 томах