1. Словник української мови Грінченка

змикитити

Змикитити, -ки́чу, -тиш

гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змикитити — змики́тити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. змикитити — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  3. змикитити — -ичу, -итиш, док., розм. 1》 Зрозуміти, додуматися. 2》 рідко. Вдавшись до хитрощів, обману, не виконати обіцянки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змикитити — змики́тити 1. знайти вихід зі скрутного становища; викрутитися (ср, ст) 2. украсти (ср, ст)|| = ґрайфнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. змикитити — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. змикитити — ЗМИКИ́ТИТИ, и́чу, и́тиш, док., розм. 1. Зрозуміти, додуматися. [Середа:] Я зразу змикитив, що в неї до Яроша нездоровий інтерес (Мик., І, 1957, 456); Мелешко, змикитивши, в чому суть, глянув на свого буха спідлоба (Гончар, М. Братусь, 1951, 16). 2. рідко. Словник української мови в 11 томах