1. Словник української мови Грінченка

змикнути

Змикну́ти, -ну́, -не́ш

гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь. Чуб. І. 46.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змикнути — змикну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. змикнути — -ну, -неш, док., діал. Відскочити вбік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змикнути — ЗМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відскочити вбік. Хотів ударити чорта, а той змикнув, і кий ударився об камінь (Чуб., І, 1872, 46). Словник української мови в 11 томах