змилка

Зми́лка, -ки

ж. Ошибка. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змилка — Зми́лка. Помилка. Аби в тих поданях не було якої змилки, найліпше було б прислати їх до д-ра Стоцкого в Чернівцях, щоб їх переглянув (См.-Стоцький, Порадник, 30) // порівн. пол. omyłka, pomyłka — помилка; бук. діал. змилити — помилитися. Українська літературна мова на Буковині