змилка
Зми́лка. Помилка. Аби в тих поданях не було якої змилки, найліпше було б прислати їх до д-ра Стоцкого в Чернівцях, щоб їх переглянув (См.-Стоцький, Порадник, 30)
// порівн. пол. omyłka, pomyłka — помилка; бук. діал. змилити — помилитися.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змилка — Зми́лка, -ки ж. Ошибка. Угор. Словник української мови Грінченка