1. Словник української мови Грінченка

змитися

Змива́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл.

1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591.

2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся. Мет. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змитися — зми́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змитися — див. тікати Словник синонімів Вусика
  3. змитися — див. змиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змитися — зми́тися вул. 1. зникнути, уникнувши арешту (ст) 2. = змив зроби́ти (м, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. змитися — УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. змитися — ЗМИ́ТИСЯ див. змива́тися. Словник української мови в 11 томах