1. Словник української мови Грінченка

змовитися

Змовля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. ІІ. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411.

2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змовитися — змо́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змовитися — [змовиетиес'а] -оўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -оўл'ац':а; нак. -оўс'а, -оўтеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. змовитися — див. змовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змовитися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. змовитися — ЗМО́ВИТИСЯ див. змовля́тися. Словник української мови в 11 томах