змовчати

Змовчати, -чу, -чиш

гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. І. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змовчати — змо́вчати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змовчати — див. змовчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змовчати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. змовчати — ЗМО́ВЧАТИ див. змо́вчувати. Словник української мови в 11 томах