змовчати
Змовчати, -чу, -чиш
гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. І. 12.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змовчати — змо́вчати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- змовчати — див. змовчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змовчати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
- змовчати — ЗМО́ВЧАТИ див. змо́вчувати. Словник української мови в 11 томах