1. Словник української мови Грінченка

змійка

Змійка, -ки

ж.

1) ум. отъ вмій. Змѣйка.

2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змійка — змі́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. змійка — -и, ж. 1》 Зменш. до змія 1). 2》 с. г. Машина для очищення та сортування зерна. 3》 ав. Фігура вищого пілотажу. 4》 розм. Металева застібка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змійка — И, ж. Застібка «блискавка». Хочу кофтинку зі змійкою. Словник сучасного українського сленгу
  4. змійка — БЛИ́СКАВКА (довга металева або пластмасова застібка), ЗАМО́К, ЗАМО́ЧОК, ЗМІ́ЙКА розм. Він (Барк) оглянув свій комбінезон, затягнув "блискавки" на кишенях і постукав у важкі двері (В. Собко); Шкіряна курточка (Тимоша) вся в сріблястих змійках (Я. Гримайло). Словник синонімів української мови
  5. змійка — ЗМІ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до змія́ 1. Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56); *Образно. Словник української мови в 11 томах