змійка
ЗМІ́ЙКА, и, ж.
1. Зменш. до змія́ 1.
Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56);
*Образно. Блимає вогник, загоряється шнур, і вогняна змійка повзе до машинного відділу (Шиян, Баланда, 1957, 110);
*У порівн. Поперед бігла змійкою дорога (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 107).
2. с. г. Машина для очищення та сортування зерна.
Очищають [насіння] на трієрах, віялках-сортувалках, сортувалці-змійці або на складних зерноочисних машинах (Зерн. боб. культ., 1956, 31).
3. ав. Фігура вищого пілотажу.
4. розм. Металева застібка.
Шкіряна курточка вся в сріблястих змійках (Грим., Незакінч. роман, 1962, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змійка — змі́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- змійка — -и, ж. 1》 Зменш. до змія 1). 2》 с. г. Машина для очищення та сортування зерна. 3》 ав. Фігура вищого пілотажу. 4》 розм. Металева застібка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змійка — И, ж. Застібка «блискавка». Хочу кофтинку зі змійкою. Словник сучасного українського сленгу
- змійка — БЛИ́СКАВКА (довга металева або пластмасова застібка), ЗАМО́К, ЗАМО́ЧОК, ЗМІ́ЙКА розм. Він (Барк) оглянув свій комбінезон, затягнув "блискавки" на кишенях і постукав у важкі двері (В. Собко); Шкіряна курточка (Тимоша) вся в сріблястих змійках (Я. Гримайло). Словник синонімів української мови
- змійка — Змійка, -ки ж. 1) ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465. Словник української мови Грінченка