змій
ЗМІЙ, я, ч.
1. рідко. Те саме, що змія́ 1.
Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Фр., VII, 1952, 328);
По тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Зеров, Вибр., 1966, 243);
Взимку їхній палац з білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (Стельмах, І, 1962, 12);
*У порівн. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу (Мирний, IV, 1955, 310);
Аркан, як змій, з руки стрибнув (Бажан, Роки, 1957, 235).
2. Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон.
В скелі живе змій. І це нечиста сила. Сім год живе гадиною, другі сім год — полозом.., а треті сім год живе змієм із крилами,— такі великі, як у вітряка… (Гр., II, 1963, 332);
Глянув [Гриць] вниз, та і злякався, Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій, Очі полум’ям горіли (Щог., Поезії, 1958, 248);
*У порівн. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилась, як гадина, і оперезала півнеба (Н.-Лев., II, 1956, 389);
Високий ватаг.. обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм (Коцюб., II, 1955, 320).
3. заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю.
[Василь:] То не він [чоловік] же вигадував той гріх. Його хтось другий, кажуть, підвів. [Маруся:] Дух злий, увійшовши у змія, спокусив [чоловіка] (Мирний, V, 1955, 106);
— У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника] (Кол., Терен.., 1959, 229).
4. перен. Про підступну, хитру людину.
— Еней злий змій,— не чоловік! (Котл., І, 1952, 84);
Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народ! (Довж., І, 1958, 415);
// Про злого, сильного і підступного ворога.
Наростає лють… Це гармати б’ють, подихає змій, і встає в огні Харків вдалині, рідний Харків мій (Сос., II, 1958, 273);
Ми за нашу Вкраїну Вбили змія з Берліна, Замели пожарину з двора (Мал., Любов, 1946, 72);
// Уживається як лайливе слово.
— Біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На страшному на судищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих» (Шевч., І, 1963, 249);
Обняв Гавран дівчиноньку: — А, добув таки я любу! — Помиливсь, турецький змію (Граб., І, 1959, 268).
5. Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря.
— Ой, вітряно нині,— малеча радіє,— запустим до хмар паперового змія! (Забіла, Одна сім’я, 1950, 63);
Одне з улюблених занять учнів — це пускання повітряних зміїв. Для виготовлення змія треба мати папір і соснові дранки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 187).
◊ Зеле́ний змій — горілка.
[Соняшник:] А я, гадаєте, з порожніми руками? (Виймає пляшку). [Паливода:] Щодо мене, я утримуюсь. Зелений змій — ворог соціалістичної моралі (Дмит., Дівоча доля, 1960, 89);
Напи́тися (попи́тися і т. ін.) до зеле́ного (блаки́тного) змі́я — до нестями сп’яніти.
Раз попилися опришки до блакитного змія (Хотк., II, 1966, 207).
Значення в інших словниках
- змій — змій 1 іменник чоловічого роду, істота змія змій 2 іменник чоловічого роду, істота про підступну людину іст. Орфографічний словник української мови
- змій — Змія, гадюка; (казковий) дракон; (у Біблії) диявол; (хто) демон, Мефістофель, підступна істота, пор. СУПОСТАТ. Словник синонімів Караванського
- змій — -я, ч. 1》 рідко. Те саме, що змія 1). 2》 Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. 3》 заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю. 4》 перен. Про підступну, хитру людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змій — 1. див. змія, дракон 2. це паперовий дитячий Словник чужослів Павло Штепа
- змій — ДРАКО́Н (казкова крилата потвора), ЗМІЙ (ЗМІЯ́ рідше). З печери з грізним гуком і громом вискочив дракон (казка); — До тії удови, кажуть, змій унадився, огненний та хвостатий (Панас Мирний); До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами... Словник синонімів української мови
- змій — Змій, змі́я, змі́єм; змі́ї, змі́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- змій — Змій, змія м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. Мнж. Словник української мови Грінченка