змій

Значення в інших словниках

1. змій — змій 1 іменник чоловічого роду, істота змія змій 2 іменник чоловічого роду, істота про підступну людину іст. Орфографічний словник української мови
2. змій — Змія, гадюка; (казковий) дракон; (у Біблії) диявол; (хто) демон, Мефістофель, підступна істота, пор. СУПОСТАТ. Словник синонімів Караванського
3. змій — -я, ч. 1》 рідко. Те саме, що змія 1). 2》 Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. 3》 заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю. 4》 перен. Про підступну, хитру людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. змій — ДРАКО́Н (казкова крилата потвора), ЗМІЙ (ЗМІЯ́ рідше). З печери з грізним гуком і громом вискочив дракон (казка); — До тії удови, кажуть, змій унадився, огненний та хвостатий (Панас Мирний); До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами... Словник синонімів української мови
5. змій — Змій, змі́я, змі́єм; змі́ї, змі́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. змій — ЗМІЙ, я, ч. 1. рідко. Те саме, що змія́ 1. Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Фр., VII, 1952, 328); По тихому морю два змії пливуть велетенські.. Словник української мови в 11 томах
7. змій — Змій, змія м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. Мнж. Словник української мови Грінченка