змій

-я, ч.

1》 рідко. Те саме, що змія 1).

2》 Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон.

3》 заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю.

4》 перен. Про підступну, хитру людину.

|| Про злого, сильного і підступного ворога.

|| Уживається як лайливе слово.

5》 Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря.

Зелений змій — горілка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змій — змій 1 іменник чоловічого роду, істота змія змій 2 іменник чоловічого роду, істота про підступну людину іст. Орфографічний словник української мови
  2. змій — Змія, гадюка; (казковий) дракон; (у Біблії) диявол; (хто) демон, Мефістофель, підступна істота, пор. СУПОСТАТ. Словник синонімів Караванського
  3. змій — 1. див. змія, дракон 2. це паперовий дитячий Словник чужослів Павло Штепа
  4. змій — ДРАКО́Н (казкова крилата потвора), ЗМІЙ (ЗМІЯ́ рідше). З печери з грізним гуком і громом вискочив дракон (казка); — До тії удови, кажуть, змій унадився, огненний та хвостатий (Панас Мирний); До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами... Словник синонімів української мови
  5. змій — Змій, змі́я, змі́єм; змі́ї, змі́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. змій — ЗМІЙ, я, ч. 1. рідко. Те саме, що змія́ 1. Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Фр., VII, 1952, 328); По тихому морю два змії пливуть велетенські.. Словник української мови в 11 томах
  7. змій — Змій, змія м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. Мнж. Словник української мови Грінченка