знатий
Знатий, -а, -е
Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях. К. ЧР. 63.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me