1. Словник української мови Грінченка

знахарювати

Знахарювати, -рюю, -єш

гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахарювати — знахарюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знахарювати — див. знахарувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знахарювати — ЗНАХАРЮВА́ТИ див. знахарува́ти. Словник української мови в 11 томах