знахарювати
знахарюва́ти
див. знахарувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знахарювати — знахарюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- знахарювати — ЗНАХАРЮВА́ТИ див. знахарува́ти. Словник української мови в 11 томах
- знахарювати — Знахарювати, -рюю, -єш гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111. Словник української мови Грінченка