знахарувати
знахарува́ти
-ую, -уєш і знахарювати, -юю, -юєш, недок., заст.
Займатися знахарством.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знахарувати — знахарува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- знахарувати — ЗНАХАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ЗНАХАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Займатися знахарством. Знахар зараз раду дав (Давненько вже у пеклі знахарував) (Вовчок, VI, 1956, 274); Віддавна вже трудився [Гаєвий] натяганням людських ніг і рук. Брався знахарювати й до худоби (Март., Тв., 1954, 235). Словник української мови в 11 томах