знахарувати
знахарува́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знахарувати — -ую, -уєш і знахарювати, -юю, -юєш, недок., заст. Займатися знахарством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знахарувати — ЗНАХАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ЗНАХАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Займатися знахарством. Знахар зараз раду дав (Давненько вже у пеклі знахарував) (Вовчок, VI, 1956, 274); Віддавна вже трудився [Гаєвий] натяганням людських ніг і рук. Брався знахарювати й до худоби (Март., Тв., 1954, 235). Словник української мови в 11 томах