значитися

Значи́тися, -чу́ся, -чи́шся

гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. значитися — зна́читися дієслово недоконаного виду числитися; бути в наявності значи́тися дієслово недоконаного виду бути позначеним Орфографічний словник української мови
  2. значитися — I знач`итися-иться, недок. Пас. до значити. II зн`ачитися-чуся, -чишся, недок. 1》 Бути записаним, внесеним до якогось списку; числитися де-небудь. || Бути написаним, указаним де-небудь; зазначатися. || безос. 2》 перев. із запереч. част. не, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. значитися — БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯ розм. рідше; БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯ розм., ВЕСТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. значитися — ЗНА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Бути записаним, внесеним до якогось списку; числитися де-небудь. Він.. навіть не дивився на той списочок, в якому значилося і його прізвище серед тих, що викликалися на розмову з ректором (Тют. Словник української мови в 11 томах