значитися

БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯ розм. рідше; БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯ розм., ВЕСТИ́СЯ розм. рідше (про певну кількість кого-, чого-небудь — бути в наявності більш-менш постійно); НЕ ВИБУВА́ТИ, НЕ ВИВО́ДИТИСЯ, НЕ ПЕРЕВО́ДИТИСЯ (про певну кількість кого-, чого-небудь — бути в наявності постійно). — Док.: не ви́вестися, не перевести́ся. У Франка є прекрасна річ — лірична драма "Зів'яле листя" (М. Коцюбинський); Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Панас Мирний); Маруну подарував юнакові широкий пояс з безліччю гаманців — щоб у господаря завжди водилися гроші (М. Чабанівський); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його велося (Марко Вовчок); Була (в Задорожнього) городина, то було й сальце, що ніколи не виводилось, і молочко своє (П. Автомонов); Ще, бачте, в нас інквізитори не перевелись! (Леся Українка). — Пор. 1. зна́читися, нарахо́вуватися.

ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. рідко, ЗНА́ЧИТИСЯ діал. Він вважався досить серйозною і принциповою людиною (Ю. Збанацький); Баран уважався за родовитого поляка (І. Франко); Наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний); Махання за биття не рахується (М. Номис); Слово, сказане ним (учителем), ..сприймалося в селі як незаперечна істина (І. Багмут); Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази (П. Загребельний); У вельможної шляхти мались (схизматки) за.. принижені тварі (М. Старицький); Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Я стала у них за служницю.. Нібито значилося, що й вони мені помагають (І. Франко).

ЗНА́ЧИТИСЯ (перебувати в складі кого-, чого-небудь, бути внесеним до якогось списку), ЧИ́СЛИТИСЯ, ЛІЧИ́ТИСЯ рідше; ПИСА́ТИСЯ заст. (бути внесеним до якогось списку). Люди ми не слобідські. Раніше за Томарівською волостю значились, а тепер до Борисівської нас приписано (А. Шиян); Командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко); В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (А. Свидницький); — І тепер опошнянці зовуть його (містечко Опішню) городом, хоч воно всюди містечком пишеться... (Панас Мирний). — Пор. 2. бу́ти.