знемога

Знемо́га, -ги

ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. см. знемага.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знемога — знемо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. знемога — Втома, знесилля, слабість, знесилення, виснага; (солодка) млість, блаженство, пор. НАСОЛОДА. Словник синонімів Караванського
  3. знемога — див. слабість; хвороба Словник синонімів Вусика
  4. знемога — -и, ж. 1》 Безсилля, слабість від чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, тяжкої праці і т. ін.). У (в) знемозі — знесилівши. 2》 також зі сл. солодкий, приємний і т. ін. Стан розслаблення від повного задоволення, захоплення ким-, чим-небудь; млість, блаженство, насолода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знемога — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови
  6. знемога — ЗНЕМО́ГА, и, ж. 1. Безсилля, слабість чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, важкої праці і т. ін.). Доки сили стає, пугають вони [голуби] сполохані з гнізд своїх, над широким полум’ям, ..поки не посмаляться. Словник української мови в 11 томах