знемога
ЗНЕМО́ГА, и, ж.
1. Безсилля, слабість чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, важкої праці і т. ін.).
Доки сили стає, пугають вони [голуби] сполохані з гнізд своїх, над широким полум’ям, ..поки не посмаляться. Тоді від знемоги опукою падають у жарке вогнище (Мирний, IV, 1955, 293);
Вони в оточенні. Тривога усе росте… Росте вогонь… І прикипає до долонь метал холодний. Од знемоги бійці хитаються… Сім днів вони не їли і відбивають атаки люті ворогів… (Сос., II, 1958, 438);
Працював він [О. Пушкін] до цілковитої знемоги, згризаючи по три-чотири пера на день, перекреслюючи, нещадно, рвучи й жужмлячи з прокльонами аркуші (Полт., Повість.., 1960, 472).
У (в) знемо́зі — знесилівши.
Наче в нестямі, в знемозі і в забутті, бив [Іван] в камінь поляни ногами (Коцюб., II, 1955, 349).
2. також із сл. соло́дкий, приє́мний і т. ін. Стан розслаблення від повного задоволення, захоплення ким-, чим-небудь; млість, блаженство, насолода.
Вони йшли, близько-близько притулившись одне до одного. Якась солодка знемога починала опановувати її всю від цього доторкання, від його ласкавого голосу… (Гр., II, 1963, 271).
Значення в інших словниках
- знемога — знемо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- знемога — Втома, знесилля, слабість, знесилення, виснага; (солодка) млість, блаженство, пор. НАСОЛОДА. Словник синонімів Караванського
- знемога — див. слабість; хвороба Словник синонімів Вусика
- знемога — -и, ж. 1》 Безсилля, слабість від чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, тяжкої праці і т. ін.). У (в) знемозі — знесилівши. 2》 також зі сл. солодкий, приємний і т. ін. Стан розслаблення від повного задоволення, захоплення ким-, чим-небудь; млість, блаженство, насолода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знемога — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови
- знемога — Знемо́га, -ги ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. см. знемага. Словник української мови Грінченка