знищіти

Зни́щіти, -щію, -єш

гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знищіти — знищі́ти дієслово доконаного виду зубожіти діал. Орфографічний словник української мови
  2. знищіти — і рідше ізнищіти, -ію, -ієш, док., діал. Зубожіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знищіти — ЗНИЩІ́ТИ і рідше ІЗНИЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зубожіти. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний, І, 1949, 218); Ізнищіла, ізмарніла [удова], Кинула господу, Пішла в найми… (Шевч., І, 1951, 232). Словник української мови в 11 томах