знищіти
знищі́ти
і рідше ізнищіти, -ію, -ієш, док., діал.
Зубожіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знищіти — знищі́ти дієслово доконаного виду зубожіти діал. Орфографічний словник української мови
- знищіти — ЗНИЩІ́ТИ і рідше ІЗНИЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зубожіти. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний, І, 1949, 218); Ізнищіла, ізмарніла [удова], Кинула господу, Пішла в найми… (Шевч., І, 1951, 232). Словник української мови в 11 томах
- знищіти — Зни́щіти, -щію, -єш гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138. Словник української мови Грінченка