1. Словник української мови Грінченка

зоринка

Зори́на, -ни

ж. Звѣзда. ум. зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зоринка — зори́нка іменник жіночого роду зоря рідко Орфографічний словник української мови
  2. зоринка — див. зірка Словник синонімів Вусика
  3. зоринка — ЗОРИ́НКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до зори́на. [Любов:] В синім морі тануть золоті хмаринки, В небі ні зоринки (Л. Укр., II, 1951, 63); Небо.. вкрилося трепетними самоцвітами зоринок (Грим., Незакінч. роман, 1962, 77). Словник української мови в 11 томах