1. Словник української мови Грінченка

зрахувати

Зрахува́ти, -ху́ю, -єш

гл.

1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші врахували. Чуб. V. 782.

2) Разсчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163. Твоє враховане премудре слово. К. ЦН. 205.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрахувати — зрахува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. зрахувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Порахувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрахувати — РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал. Словник синонімів української мови
  4. зрахувати — ЗРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Порахувати. Сей шлях важкий — чи до добра прямує? Спитайте тих, що мучаться в тім мурі! Зрахуйте сльози, що день в день тут ллються! (Фр. Словник української мови в 11 томах