1. Словник української мови Грінченка

зубожитися

Зубо́житися, -жуся, -жишся

гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубожитися — зубо́житися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зубожитися — -жуся, -жишся, док., рідко. Те саме, що зубожіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зубожитися — ЗУБО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., рідко. Те саме, що зубо́жіти 1. Був собі чумак. Поздихали у його воли — зубожився так, що нічого немає… (Україна.., І, 1960, 67). Словник української мови в 11 томах