зугарний
Зугарний, -а, -е
Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зугарний — зуга́рний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- зугарний — Вправний, умілий; (до чого) здатний, здалий, спроможний, здібний. Словник синонімів Караванського
- зугарний — див. вродливий; спритний; умілий Словник синонімів Вусика
- зугарний — -а, -е, розм. 1》 Вправний, умілий. 2》 з інфін., рідше до чого. Який може, вміє або здатний виконувати, робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зугарний — зуга́рний спритний, здібний, добрий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зугарний — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. Словник синонімів української мови
- зугарний — ЗУГА́РНИЙ, ЗУГА́РЕН, рна, рне, розм. 1. Вправний, умілий. — Напрядіть [жіночки] моїй матушці по пів-міточку, бо вона молода й до роботи ще не звикла та й не дуже зугарна. Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте,— амінь!... Словник української мови в 11 томах