зужмом
Зужмом
нар. = жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Подольск. г. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку? Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me