1. Словник української мови Грінченка

зужувати

Зужувати, -жую, -єш

сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зужувати — Зу́жувати, -жую, -жуєш; зу́зи́ти, зу́жу́, зу́зиш; зузь, зу́зьте і зузи́, зузі́ть, звич. зву́жувати, зву́зи́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)