1. Словник української мови Грінченка

зцуплювати

Зцуплювати, -плюю, -єш

сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зцуплювати — зцу́плювати дієслово недоконаного виду стягувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. зцуплювати — -юю, -юєш, недок., зцупити, -плю, -пиш; мн. зцуплять; док., перех., розм. 1》 Те саме, що стягати. 2》 тільки док., перен. Те саме, що вкрасти; поцупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зцуплювати — СТЯГА́ТИ (тягнучи, брати або знімати звідкись, з чогось кого-, що-небудь), СТЯ́ГУВАТИ рідше, ЦУ́ПИТИ розм., ЗЦУ́ПЛЮВАТИ розм.; СКИДА́ТИ (про взуття, перев. чоботи). — Док.: стягти́, стягну́ти, зцу́пити, ски́нути. Словник синонімів української мови
  4. зцуплювати — ЗЦУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЦУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. зцу́плять; док., перех.,розм. 1. Те саме, що стяга́ти. Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють!.. Словник української мови в 11 томах