зцуплювати
ЗЦУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЦУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. зцу́плять; док., перех.,розм.
1. Те саме, що стяга́ти.
Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють!..І крутять, і вертять, і пруть, і мнуть, і труть. І в дудку зцуплюють, і рвуть, і натягають (Г.-Арт., Байки.., 1958, 44);
Андрошка лежав у самій білизні і в чоботях, решту з нього зцупили його земляки і повдягали на себе (Мик., II, 1957, 301);
Перед ним, як у шаленому вирі, замелькали ошкірені люті обличчя, ..чорні, в кров’яних п’явках руки, що люто тяглися до нього, щоб зцупити його із сідла (Тют., Вир, 1964, 71);
[Одарка:] Через тебе пропустила череду, телиця ряба вскочила до Окунів, слинявий Семен зайняв в загін, тепер хоче зцупить штрап [штраф]! (К.-Карий, І, 1960, 202).
2. тільки док., перен. Те саме, що вкра́сти; поцупити.
[Горніг:] Нічого, ти ще.. фабрикантові подвійний рахунок виставиш або зцупиш пару зайвих дощечок у Дрейсігера в будинку темненької ночі (Л. Укр., IV, 1954, 224).
Значення в інших словниках
- зцуплювати — зцу́плювати дієслово недоконаного виду стягувати розм. Орфографічний словник української мови
- зцуплювати — -юю, -юєш, недок., зцупити, -плю, -пиш; мн. зцуплять; док., перех., розм. 1》 Те саме, що стягати. 2》 тільки док., перен. Те саме, що вкрасти; поцупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зцуплювати — СТЯГА́ТИ (тягнучи, брати або знімати звідкись, з чогось кого-, що-небудь), СТЯ́ГУВАТИ рідше, ЦУ́ПИТИ розм., ЗЦУ́ПЛЮВАТИ розм.; СКИДА́ТИ (про взуття, перев. чоботи). — Док.: стягти́, стягну́ти, зцу́пити, ски́нути. Словник синонімів української мови
- зцуплювати — Зцуплювати, -плюю, -єш сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111). Словник української мови Грінченка