зятній

Зя́тній, -я, -є

Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зятній — зя́тній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зятній — Зя́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зятній — ЗЯ́ТНІЙ, я, є, заст. Зятів. Прибулося тещі зятнії діти колихати (Номис, 1864, № 4910). Словник української мови в 11 томах