зятній

ЗЯ́ТНІЙ, я, є, заст. Зятів.

Прибулося тещі зятнії діти колихати (Номис, 1864, № 4910).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зятній — зя́тній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зятній — Зя́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зятній — Зя́тній, -я, -є Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Словник української мови Грінченка