зімовик

Зімовик, -ка

м.

1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. Г. Барв. 160.

2) = зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика. Стор. II. 11.